Штукатур, лицювальник-плиточник, маляр
- Деталі
- Автор: Super User
-
Категорія: ПРАВИЛА ПРИЙОМУ
-
Опубліковано: 27 листопада 2015
-
Перегляди: 8931
Державний навчальний заклад "Центр професійно-технічної освіти №1 м.Вінниці"
Підготовка робітничих кадрів (за державною формою навчання ) зі строком навчання 3 роки на базі 9 класів з отриманням середньої освіти на спеціальность
- Штукатур лицювальник-плиточник, маляр
Зі строком навчання 2 роки на базі 11 класів:
- Штукатур лицювальник-плиточник, маляр.
Штукатур –– це професія в галузі будівництва.
Штукатур виконує дуже різноманітний комплекс робіт, що має своєю кінцевою метою покриття оздоблювальним шаром різних конструкцій, будівель та споруд з метою вирівнювання поверхонь та надання їм певної форми та фактури.
Характер роботи
Штукатур займається оздобленням різноманітних поверхонь, конструкцій, будівель, стін, декоративним оштукатурюванням поверхонь (монолітна штукатурка) та монтажу конструкцій та лицюванням стін за допомогою гіпсокартоних листів («суха штукатурка»). Він володіє прийомами роботи звичайної, спеціальної і декоративної штукатурки. Штукатур працює в будівельних організаціях, ремонтно-будівельних та житлово-комунальних управліннях.
Умови роботи
Робоче місце штукатура може бути як у приміщенні, так і на свіжому повітрі. Він не має постійного робочого місця, тому що робота, яку виконує фахівець, різноманітна та цікава. В залежності від поставленої мети це може бути звичайна та декоративна штукатурка фасадів та приміщень, облицювання різних поверхонь гіпсокартоними листами.
У зимовий час робота ведеться тільки у закритих та теплих приміщеннях.
Штукатур може працювати на висоті, на лесах.
Ринок праці
Отримавши професію штукатура ви завжди будете користуватися попитом на ринку праці, тому що будівельні спеціальності на сьогодні є першочерговими та високооплачуваними. Професійний працівник потрібен завжди та всюди. Він може працювати як на державному підприємстві (житлово-комунальні, житлово-експлуатаційні контори (ЖЕК), управління капітального будівництва), так і в приватному.
Освітня підготовка
Професію можна здобути у професійно-технічному навчальному закладі.
Медичні обмеження
Робота протипоказана людям із захворюваннями:
- органів дихання (хронічний бронхіт, хронічна пневмонія та ін.);
- серцево-судинної системи (гіпертонія, серцева недостатність та ін.);
- органів травлення (хронічні захворювання печінки та ін.);
- нервової системи (нав’язливі стани, непритомність та ін.);
- шкіри (дерміти, екзема та ін.).
Професія протипоказана особам, які страждають на хвороби опорно-рухового апарату (хронічний радикуліт, розширення вен, плоскостопість), які мають порушення у вестибулярному апараті, схильність до простудних і алергічних захворювань.
Вимоги до індивідуально–психологічних особливостей
Для успішної діяльності необхідні такі психофізіологічні якості: хороший естетичний смак, окомір, координація руху рук, творча уява, уважність і акуратність в роботі, здатність працювати на висоті.
Штукатуру необхідні фізична витривалість, рухливість тіла і рук, їх координація, відчуття рівноваги, хороший зір (гострота).
Розвинена суглобово-м’язова і тактильна чутливість, хороший лінійний окомір, наочно-оглядове мислення і пам’ять. Він повинен бути акуратним, мати художній смак.
Споріднені професії
- муляр;
- маляр;
- викладач (майстер) в навчальному закладі;
- лицювальник плиточник;
- монтажник гіпсокартоних споруд;
- інженер-будівельник.
Історія професії
Професія штукатура, як майже всі будівельні професії, є досить давньою.
Археологічні дослідження одного з семи чудес світу — Єгипетських пірамід — виявили, що їх внутрішні стіни та стелі були оздоблені декоративною штукатуркою і мали унікальний багатокольоровий розпис. Вже 5 тисяч років тому у будівництві широко застосовувалась гіпсова штукатурка. Саме слово “штукатурка”, яке дало назву професії, походить від італійського “stuccaturra”, тобто оздоблення, опорядження. І справді, серед оздоблювальних робіт на будівництві штукатурні займають чи не найважливіше місце.
.Згадки про штукатура, як про професію, яка відокремилася від решти будівельників і від художників, відносяться до середини XIX століття.
Найчастіше в штукатури йшли зубожілі селяни і їхні сини. Вони подавалися в місто з метою заробити на шматок хліба для себе і своєї сім’ї. Заробітки були тимчасові, тобто після закінчення будівництва та оформлення будь-якого об’єкта, їм доводилося знову пускатися на пошуки роботи. Але вже тоді їх знання та навички були досить затребувані. Перші приклади використання глиняної штукатурки-обмазки зустрічаються в приміщеннях напівземляночного типу, характерних для степових районів древньої Русі.
Для більшої охайності і краси поверхні глиняної штукатурки покривали різноманітними барвистими візерунками. У якості речовин-барвників використовували сажу, червону глину, крейду й інші найпростіші «земляні» фарби, а зв‘язувальними речовинами для них служили жир, кістковий мозок, рослинна олія і пізніше вапно.
На території нашої країни у професійно-технічних училищах таких спеціалістів почали готувати з 1932 року.
Лицювальник-плиточник – одна з найцікавіших будівельних професій, специфіка якої полягає в тому, що лицювальник має справу в основному з внутрішніми поверхнями будинків.
Коротка історія професії
Лицювальник-плиточник – одна з найцікавіших будівельних професій. Історія цього мистецтва зародилась у найдавніші часи й нерозривно пов’язана з розвитком людського суспільства.
Зразки праці плиточників давніх часів дійшли й до наших днів. Найбільша піраміда Єгипту – піраміда Хеопса, що була збудована близько 2600 років до нашої ери. За літописом, піраміду увінчала висічена з червоного граніту верхівка, яка не збереглася, її приміщення було оброблено глазурованими плитками з орнаментальним візерунком, підлогу викладено алебастровими u1087 плитами. Дотепер, лише частково, збереглися лицювальні плитки з білого вапняку. Можна уявити, наскільки високою була майстерність давньоєгипетських плиточників, якщо їхня робота після трьох з половиною тисячоріч продовжує захоплювати своєю досконалістю.
Архітектурні пам’ятники античної Греції і Рима, держав Сходу блищать чудовою обробкою, створеною ремесниками-плиточниками. Сучасні майстри цієї справи підтримують і розвивають давні традиції своєї професії, про що свідчить чудова обробка станцій метрополітену, великих спортивних центрів, театрів і т.д.
Характер роботи
Професія лицювальника-плиточника відноситься до комплексу професій оздоблювальних робіт, що виконуються з метою підвищення довговічності будинків, архітектурних та інженерних споруд, надання їм естетичного вигляду. У процесі роботи лицювальник-плиточник застосовує різні механізми та інструменти: мозаїчно-шліфувальні машини, розчиномішалки, трамбівки, катки, скребки, кельми, шпателі, рівні тощо.
Виконує роботи середньої складності під час облицьовування керамічними, скляними, азбестовими та іншими плитками.
Для успішної професійної діяльності лицювальник-плиточник повинен знати:
– види та основні властивості матеріалів, які застосовуються;
– склад розчинів, мастик, способи та технології їх приготування та застосування;
– способи розбивки, провішування, промаячування горизонтальної,
– вертикальної і криволінійної поверхонь;
– норми і правила проведення та приймання оздоблювальних робіт.
Для оволодіння професію лицювальника-плиточника необхідно мати знання таких загальноосвітніх предметів, як: фізика, хімія, креслення.
Крім знань він повинен уміти:
– вести штукатурні роботи;
– робити покриття та лицювання стін прямими і фасонними плитками;
– визначити види та причини браку і усувати його;
– робити ремонт та заміну плиток;
– виконувати оздоблювальні роботи згідно з запланованим малюнком.
Важливими є природні здібності до творчості: добрий окомір, чітка координація і точність рухів, яскраве уявлення, образне мислення, наочно-образна і зорова пам’ять, концентрація і розподіл уваги.
Умови роботи
Лицювальник-плиточник оздоблює стіни та підлоги природними й синтетичними кахлями, виконує мозаїчні роботи. Прогресивні технології та новітні матеріали стають основою підготовки та формування вмінь молодих спеціалістів, які працюють на будівельних майданчиках нашої України. Будівельник – це покликання, нескінченна творчість і пошук, а плоди його праці переживуть століття.
Якщо ви людина творча і усвідомлюєте, що ваша праця необхідна людям – вчиться на лицювальника-плиточника. Лицювальник – плиточник повинен об’єднувати в собі дві протилежні якості з одного боку, високе почуття відповідальності, дисциплінованість, з іншого – творче новаторство, сміливий політ фантазії та розкутість думок.
Ринок праці. Лицювальник-плиточник може працювати у комерційних та приватних структурах, де заробітна плата визначається контрактом і становить комерційну таємницю.
Взагалі професія лицювальника-плиточника добре оплачується і набуває престижності. Будівельні організації України, домобудівні комбінати, ремонтні та експлуатаційні управління міст і сіл відчувають постійну потребу в фахівцях цієї професії. Доволі часто можна побачити об’яви із запрошенням кваліфікованих лицювальників-плиточників на роботу у країнах СНД та за кордоном. Тому вірогідність працевлаштування лицювальника-плиточника після навчання є високою. Ризик безробіття – мінімальний.
Освітня підготовка. Професію можна здобути у професійно-технічному навчальному закладі.
Медичні обмеження. Чинники, що перешкоджають ефективності професійної діяльності:
– поганий зір;
– неакуратність;
– захворювання верхніх дихальних шляхів (астма, алергія й ін.);
– неуважність;
– низький рівень розвитку концентрації і стійкості уваги;
– відсутність творчих здібностей;
– низький рівень розвитку тонкої моторної координації.
Вимоги до індивідуально–психологічних особливостей. Лицювальнику притаманні якості:
– акуратність;
– організованість;
– чіткість, зібраність;
– оригінальність, спритність;
– почуття гармонії і смаку;
– креативність;
– уважність;
– терплячість;
– витриманість.
Споріднені професії: лицювальник-мозаїчник, паркетник, штукатур-маляр, плиточник-фасадник, каменяр.
Маляр – одна з найпоширеніших професій в будівництві. Завдання маляра – надати будівлі красивого, нарядного вигляду, нанести шар фарби, що врятує будівлю від руйнування. Маляр займається фарбуванням, обклеюванням, художньою обробкою, ремонтом зовнішніх і внутрішніх поверхонь будівлі. В процесі роботи очищає поверхню від пилу, грязі, іржі, підбирає фарбу потрібного кольору і якості, наносить її тонким шаром на зовнішню поверхню. Маляр 5-6-го розряду виконує складнішу і різноманітнішу роботу: художню обробку стін та підлог, розпис, складання складних кольорів, декоративне лакування і золочення.
Види і властивості основних обробних матеріалів, способи приготування складових, влаштування і правила експлуатації механізмів та приладів, виробництво малярних робіт.
Професійно важливі якості:
• хороший естетичний смак;
• окомір;
• координація рухів рук;
• творча уява;
• уважність;
• акуратність;
• здатність працювати на висоті.
Медичні протипокази:
• захворювання опорно-рухового апарату;
• хвороби шкіри і суглобів;
• хвороби, що супроводжуються втратою свідомості;
• хронічний бронхіт;
• бронхіальна астма;
• алергічні захворювання.
В будівництві роль маляра дуже велика. Де штукатур, там і маляр – так вони і йдуть один за одним. Маляр покриває фарбами і лаками стіни, стелі, підлоги, двері і інші елементи будівель і споруд при їх остаточній обробці. Маляр не лише забарвлює поверхні, але і обклеює їх шпалерами і іншими гнучкими облицювальними матеріалами. Пішли в минуле ті часи, коли маляр користувався лише кистю і відром. Сучасний маляр широко користується можливими інструментами і механізмами. Це електрозмішувачі, шліфувальні машини, електрощітки, електричні краскопульти, агрегати для пневматичного розпилювання малярних складів та ін. Маляр не лише працює з цими механізмами, але і регулює їх і настроює. Також фахівець повинен добре знатися на законах гармонійного поєднання кольорів. Хороший маляр той, хто відчуває незадоволення, коли бачить неправильно підібрані фарби або недбале забарвлення. Маляр живе в світі фарб, як музикант в світі звуків. Основне навантаження в роботі маляра падає на зір. Гострота зорового розрізнення потрібна для контролю якості поверхні (жорсткостей, горбків, подряпин, вм’ятин). Дії маляра відрізняються ритмічністю, причому робоче навантаження в основному падає на провідну руку. Певне значення має відчуття рівноваги, оскільки маляру часто доводиться працювати на висоті (на підмостях, сходах, козлах, люльках). Важливу роль в роботі маляра відіграють розумові процеси. Йому потрібно робити розрахунки малярних складових, вимірювати площу забарвлення, знатися на технологічній документації. Окрім художнього смаку, кольоровідчуття і окоміру, дуже велике значення має акуратність, оскільки маляр працює в основному з рідкими матеріалами, які мають здатність розбризкуватися, стікати. Тому необхідно завжди точно дозувати як свої рухи, так і кількість фарби, що наноситься на поверхню. Акуратність також необхідна при обклеюванні стін шпалерами, оскільки вони легко забруднюються і рвуться в процесі роботи. Особливо важлива акуратність для маляра у зв’язку з тим, що його професія відноситься до профілю обробних робіт. Це кінцеві операції, після яких все в новій будівлі повинно бути чистим і красивим, без плям і помарок. Маляр вирушає з будівництва останнім, його робота завершує всю працю колективу будівельників. Він приносить радість людям, що заселяються в нові квартири: це дозволяє йому самому переживати почуття величезного задоволення. Справжній маляр – хороший художник. Мистецтво прикраси житла, громадських будівель завжди було одним з найважливіших видів естетичної діяльності людини.