Рейтинг користувача: 0 / 5

 У нашому навчальному закладі стало доброю традицією проведення Шевченківських днів. У ці березневі дні ми вклоняємося національному поетові, причащаємося його могутнім духом, його пророчою поезією й натхненною піснею. В бібліотеці закладу Зеляк Аллою Вацлавівною спільно із здобувачами освіти проведено Шевченкові читання: «Нас єднає слово Кобзаря» з нагоди відзначення 209-ї річниці від Дня Народження світоча української культури, геніального поета, художника, мислителя – Тараса Григоровича Шевченка. Тарас Шевченко – це не минуле, Тарас Шевченко – це сьогодення! Для України і в Україні він житиме вічно. Сьогодні, як ніколи, поет органічно злився зі своїм великим, нескореним народом і твердо ступає повсюдно в нашій вільній державі.

     Учасники заходу: Лук'янова Валентина, Мочаліна Анастасія, Ворівська Дарія, Ганиченко Ангеліна, Яким Мар'яна, Мазур Валентина, Борцюх Наталія, Корнійчук Олег, Світлак Денис, Антонюк Владислав, Височанська Олена, Бондарук Максим, Іващенко Микола, Возний Володимир декламували емоційно та натхненно улюблені вірші Тараса Григоровича – це невичерпне джерело мудрості. Поезії Великого Кобзаря повинен знати кожен, адже «Кобзар» - це друга Біблія для українців. Розгортаєш, і: «Ну що б, здавалося слова… Слова та голос – більш нічого. А серце б'ється – ожива, як їх почуєш…» У своїй поезії Тарас Григорович оспівував первинні людські цінності: любов і вірність, материнську долю, дружбу, відданість рідній землі і народові – те, без чого не можна уявити людського життя.

     Тараса Шевченка можна назвати символом української нації, творчість якого присвячена боротьбі нашого народу за свободу, рівність й проти поневолення. Ворог за часів Тараса Григоровича у українців був той самий, що і зараз – москалі. Тож вірші нашого видатного поета і у теперішні часи війни з росією звучать по-особливому й несуть нові сенси.

Надто актуальним стало слово творчості Шевченка, як борця проти закріпачення нашої Батьківщини. Великий Кобзар знову, ставши символом БОРОТЬБИ, надихає на нову битву за незалежність України. Віримо, що брутальна війна закінчиться нашою Перемогою, і ми обов’язково виженемо загарбників з української землі!

Свою Україну любіть.
Любіть її… во врем'я люте,
В остатню, тяжкую мінуту
За неї Господа моліть.