А Сотню вже зустріли небеса
- Деталі
- Автор: Super User
-
Категорія: Домашня сторінка
-
Опубліковано: 20 лютого 2017
-
Перегляди: 899
На Грушевського – сльози і квіти.
І запалені болем свічки.
Їх приносять дорослі і діти
І скорблять на прапорах стрічки.
Чути плач по всій Україні,
Та в нас горя чужого нема.
Ми вклоняємось кожній родині,
Сім’ям тим, що торкнулась біда.
Плачем разом із матір’ю тою.
Що дитину убив її кат.
Скорбимо за полеглих героїв.
Що лишили сиріт-немовлят.
Історія «Небесної сотні» - це насправді тисячі окремих історій, і тих, котрі загинули, і тих, котрі зосталися живими, щоб продовжувати їхню роботу.
16 лютого в бібліотеці нашого Центру відбувся вечір-посвята «А Сотню вже зустріли небеса…». Активними учасниками вечора були Чабан Євгенія та Кривенко Оксана (гр.22), Давіденко Олександр та Куляс Анатолій (гр.8),Смілковська Анастасія(гр.25) та Дозорець Назар (гр.10). Вони розповіли про події, які відбувались взимку 2014 року на Майдані.

Події останніх років перетворилися в справжню національну стихію, в якій передався найтонший подих душі нашого народу. Пробудилася приспана роками національна свідомість людей. Українська національна спільнота поза межами українських земель, відчуваючи духовний зв´язок з Україною, висловлює нам свою підтримку. В якому куточку землі не жив би Українець, ніщо не зможе зламати той дух, ту жагу до свободи, які генетично закладені в його душі.

Гідність, відданість та патріотизм сьогодні засяяли новими гранями, стали своєрідним поштовхом для переосмислення глибокої суті людського буття. На жаль, ми сьогодні стикнулися з іншим, Небесною сотнею не закінчився біль і страждання . І тепер на Сході продовжується боротьба за незалежність України.
Але ми пишаємося тим, що в історії нашої славної країни є багато прикладів того, як треба любити й обороняти свій край.
Темні часи пройдуть. Буде колоситись хліб. Будуть сміятися діти. Буде жити Україна.
Молюся за Тебе моя Україно,
За кожного батька, за кожного сина,
За кожную матір, за кожну дитину
Я Бога прошу – збережи Україну!
Страшною порою не дай їм загинуть!
Хай наші молитви до Бога полинуть!
Нехай Він злобу у серцях наших спинить!
Молюсь, щоб людина почула людину,
Щоб син пожалів батька іншого сина,
Щоб мирною знову стала країна –
Я Бога прошу – збережи Україну!


Матеріал підготувала:
завідувач бібліотеки ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці» Рижій Л.Ф.


